Залог – в силу залога кредитор (залогодержатель) имеет право в случае невыполнения должником (заставодавцем) обязательства, обеспеченного залогом, получить удовольствие за счет заставленного имущества преимущественно перед другими кредиторами этого должника, если другое не установлено законом (право залога).

Аккредитив – договор, который содержит обязательство банка-эмитента, за которым этот банк по поручению клиента (заявителя акредитива) или от своего имени против документов, которые отвечают условиям акредитива, обязан выполнить платеж в интересах бенефициара или поручает другому (исполняющему) банку осуществить этот платеж.

Ануитет – ежемесячная денежная сумма определенного кредитором размера, которая платится кредитору в счет погашения полученного от него кредита, включает у себя проценты. По страховому делу ануитет также означает причину ежегодных выплат по страхованию ренты или пенсий.

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Бенефіціар – 1) особа (фізична, юридична), яка є одержувачем доходу чи платежу; 2) особа (фізична, юридична), на користь якої здійснюють довірчі функції та якій належить дохід від трастової діяльності (якщо трастові відносини здійснюють на користь самого довірителя, то поняття «бенефіціар» та «довіритель» збігаються); 3) одержувач доходу за страховим полісом; 4) одержувач коштів за платіжним дорученням; 5) особа, на користь якої виставлено акредитив чи надається гарантія; 6) юридична або фізична особа, на користь якої здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за векселем.

Депозитний сертифікат – борговий цінний папір, який засвідчує право клієнта банку на отримання внесеної ним суми та процентів після закінчення встановленого строку дії депозитного сертифіката.