Ипотека – вид обеспечения выполнения обязательства недвижимым имуществом, которое остается во владении и пользовании ипотекодавця, согласно какому ипотекодержатель имеет право в случае невыполнения должником обеспеченного ипотекой обязательства получить удовлетворение своих требований за счет предмета ипотеки преимущественно перед другими кредиторами этого должника в порядке, установленном законом.

Платежное поручение – расчетный документ, который содержит поручение плательщика банку или другому учреждению, - члену платежной системы, осуществить перевод определенной в нем суммы средств из своего счета на счет получателя.

Поручитель – фізична чи юридична особа, що зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

Казначейство – підрозділ банку, який здійснює оперативне управління потоками коштів з метою досягнення максимальної рентабельності операцій при забезпеченні достатнього рівня ліквідності, проведення зваженої ризикової політики.